На Краснопільському кладовищі вшанували пам’ять загиблих під час боїв в Іловайську (ВІДЕО)

18 серпня 2014 року українські силовики увійшли в Іловайськ. Перевага була спочатку на боці українських військових, потім перейшла до терористів ДНР, які були підкріплені російськими військами. В результаті українські підрозділи опинилися в кільці. За домовленостями 29 серпня 2014 року вони мали вийти з оточення зеленим коридором, але під час виходу колони почали обстрілювати. За даними військової прокуратури тоді загинуло 366 українських бійців, 429 були поранені, 128 потрапили в полон. Сьогодні на Краснопільському кладовищі, де поховані загиблі під Іловайськом, зібрались військові, волонтери та рідні загиблих.

Людмила Калініна у мирному житті мала власний бізнес та двох дітей. Коли розпочалась антитерористична операція, поїхала на Схід країни медиком, не маючи спеціальної освіти. Жінка говорить, що не могла сидіти склавши руки, коли таке відбувається. Людмила перейшла до розвідки та служила до останнього дня боїв під Іловайськом. Має численні поранення, була у полоні. Говорить, що соромно перед хлопцями, що жива, а вони ні.

“Коли росіяни оголосили перемир’я, вони знову розпочали бій. Там у мене дуже розмиті спогади, тому що було багато поранень у голови, ноги.. Був договір, що до 30-го числа не буде обстрілів. Ввечері по рації зв’язалися і сказали, якщо через п’ять хвилин не почнеться здача, то буде знищення всього хутору. Вони з двох боків націлилися на хутір, і було три хвилини на вихід. Я потрапила в полон. На наступний день приїхала машина та попросила віддати батальйон Донбас. Їх відвели у бік, а інших віддали. Пам’ятаю цей момент, мене несли, я не могла ходити. Дивлюсь, а батальйон Донбас, їх оточили ланцюгом російські війська, а вони ось так стояли” ‒ розповіла Людмила Калініна

Анатолій Ліпський, отримав позивний “Кіт” після того, як наїхав на міну. Машину розірвало, а він вижив. Сталося це у серпні 14-го року під Іловайськом, там Анатолій служив у складі 39 батальйону. За його словами, з 24-го на 25-е серпня їх оточили російські війська. Чоловік пішки вийшов з оточення живим.

“У нас найбільша техніка була, це один БРДМ, кулемети проти танків, ми якось стояли, держалися. Ми почали прориватися своїм ходом. Бо нас уже оточили танки, почали нас вибивати нещадно. Ми вибирались дві доби, виходили пішки. Воду пили з річки Кальміус, їжі у нас не було, одні соняшники. Вирвались, а деякі хлопці не змогли, і зостались, як кажуть, вони у нас в душі та в серці”, ‒ каже Анатолій Ліпський

Ганна Ємельяненко приїхала сьогодні до свого онука Герасима, який загинув у Іловайську. Жінка розповідає, що його не хотіли брати в армію, він сирота був, вона його виростила. Через декілька спроб його взяли у 93 бригаду.

“Машину розбомбили, техніку їх було розбомблено. І він сів у машину бортову, і вже на виході, залишалось зовсім мало, і попав град прямо в машину, і він згорів. Він посміхався завжди. Він нічого такого не розказував. Я питала, що там гуркотить. Та то каже... А вони ж стріляли, і все.. А я ж знала, що там робилося. І ото останній раз, все добре бабулічка. Все добре...”, ‒ розповіла Ганна Ємельяненко

Кожного року, 29-го серпня, в Україні відзначатимуть день пам’яті загиблих захисників.