У Дніпрі відбувся тренінг для журналістів «Економіка. Складне простою мовою»
14 лютого на UA: ДНІПРО відбувся тренінг для журналістів «Економіка. Складне простою мовою», організований Академією суспільного мовлення. Це перший перший тренінг серед десяти, що заплановано провести в регіонах цього року. Захід відбувся в межах інформаційних днів НБУ в регіонах «Економічний експрес» за підтримки Проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору» та в співпраці із Центром журналістики при Київській школі економіки.
Що чекає фінансовий сектор України, як перевіряти економічні дані та не попасти в інформаційну пастку, як споживачеві фінансових послуг вберегтись від афер та де шукати захисту? Отримати відповіді на ці питання безпосередньо від експертів головної фінансової установи країни - таку можливість надає спеціальний проект Національного банку України, який має назву «Економічний експрес». Під час зупинки «Економічного експреса» у Дніпрі, освітня робота відбулась на трьох майданчиках, серед яких і прес-центр Дніпровської філії Суспільного мовлення. За словами організаторів, основна задача проекту – підняття рівня фінансовою грамотності українців.
Як стверджують результати досліджень USAID «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та добробут в Україні», презентованого в червні минулого року, українці відрізняються від громадян інших країн Європи низьким рівнем фінансової грамотності. Дослідження, що було вперше в Україні проведено за методикою Організації економічного співробітництва та розвитку, визначило для українців такий індекс фінансової грамотності: 11, 6 балів з 21 можливого. Це найнижчий показник серед 30 країн Європи. Питання, які в ході дослідження задавалися опитуваним, стосувалися розуміння суті відсотків та інфляції, надання переваги витраченню грошей проти заощадження, планування, користування фінансовими продуктами, фінансового добробуту і таке інше. Тобто українці гірше за всіх у Європі розуміються на питаннях розпорядження власними фінансами. Найнижчий показник фінансової грамотності серед населення країни – у української молоді віком від 18 до 25 років. Ця категорія володіє фінансовою грамотою ще гірше, ніж люди пенсійного віку.
З ціллю підняття рівня економічної обізнаності населення країни, Національний банк України запровадив низку освітніх заходів, серед яких Інформаційні дні Нацбанку в регіонах. Цей проект існує з 2017 року, кожний рік він вдосконалюється та розширюється новими напрямами. У 2019 році він отримав назву «Економічний експрес». За словами керівника проектів та програм Департаменту комунікацій Національного банку Леоніда Зябрева, основана мета програми – заохотити громадян приділяти більше уваги управлінню власними фінансами та бюджетом, підготувати на сам перед молодь до ухвалення впевнених і зважених фінансових рішень.
«Найголовніша мета нашої програми – це фінансова грамотність. На жаль Україна пасе задніх по всіх опитуваннях щодо рівня фінансової обізнаності. Українці мало знають про фінанси, і як ними розпоряджатися. З цим щось треба робити. У Національного банку нещодавно з’явився мандат для цієї роботи, і ми активно нарощуємо обсяги інформаційно-роз’яснювальної діяльності для того, щоб люди розуміли, що таке гроші і як до них ставитися. Друга окрема задача проекту – сформувати розуміння дій регулятора щодо нашої основної групи клієнтів – бізнесу. В кожному місті ми збираємо підприємців, говоримо про те, що зараз відбувається в економіці країни, що робить Нацбанк, а також радимося, які будуть наші наступні кроки для того, щоб все було передбачувано. Третя частин специфічна. У нас є багато розробок у галузі сучасною економічної думки, і тому ми спілкуємося з викладачами університетів, щоб вони теж мали сучасні знання і доносили це до своїх студентів. Вони дуже люблять користуються нашими презентаціями, використовують дані. Але, на жаль, більшість подій природно відбувається у Києві. А ідея економічного експресу полягає в тому, що треба інформувати і населення в інших містах. Тому ми тут», – розказав Леонід Зябрев.
Ключові теми, які експерти Нацбанку висвітлюватимуть під час навчань у регіонах – монетарна політика, валютна лібералізація, функції центрального банку, фінансова грамотність, захист прав споживачів фінансових послуг.
Для участі у першому в цьому році Інформаційному дні Нацбанку до Дніпра приїхала Генпродюссерка регіонального мовлення НСТУ Марія Фрей. Свою присутність Марія пояснила так: «Я приїхала навчатись».
За словами, Марії Фрей, Суспільне долучилося до цього проекту, щоб внести свій внесок в процес підвищення фінансової грамотності населення. А для цього журналістам треба вміти розповідати про економіку доступною мовою.
«Сьогодні нам було презентовано дослідження, згідно з яким рівень економічної освіти українців порівняно з іншими європейськими країнами є найнижчим. Ми також маємо дані, що саме рівень економічної обізнаності впливає в тому числі на критичне сприйняття інформації, звідти вже можна вибудувати ланцюжок і до дезінформації, пропаганди і контрпропаганди. І нам би дуже хотілося б внести свою частину в процес підняття фінансової грамотності українців Хотілося б, щоб ми розповідали про економіку простою мовою, а для цього треба розумітися на справді що це таке. Сьогодні ми намагалися розібратися в базових поняттях. Я думаю, що ця зустріч в голові створила більш питань, ніж дала відповідей. Але це дуже добре: це означає, що є куди рухатися і шукати нові способи, як пояснювати нашій аудиторії, що відбувається в економіці країни», –прокоментувала Марія Фрей.
Організатори Інформаційних днів НБУ у регіонах підкреслили, що приєднання до «Економічного експресу» Суспільного мовника суттєво вплинуло на поширення зацікавленості до проекту.
«Ми дуже раді, що у другому півріччі минулого року до нас приєдналося Суспільне мовлення. Ми стали партнерами у цій програмі, і це дуже суттєво вплинуло на те, що більше людей відвідує зараз наші заходи. Раніше було набагато менше. Тепер до нас приєдналися ті журналісти, для яких подія на суспільному – є гарантія того, що буде цікаво. Це такий собі знак якості. І ще що важливо : ми попередньо співпрацюємо із Суспільним, збираємо теми, які будуть цікаві журналістам і суспільного і інших видань, і це дозволяє нам робити більш цікавими для аудиторії наші лекції. Так само ми започатковуємо якесь певне спілкування між регіональними журналістами та національним банком. Нам це вигідно, тому що ми інформуємо населення про наші дії, і це вигідно журналістам, які можуть донести з перших вуст інформацію, яка цікавить їхніх глядачів, слухачів, читачів» - зазначив Леонід Зябрев.
По інформації організаторів «Економічного експресу», у заходах у Дніпрі взяли участь біля 500 осіб. Це студенти, викладачі економічних вищів, експерти, представники бізнесу та небанківського фінансового сектора. Були жваві дискусій, багато запитань, та маса корисної інформації від спікерів. Так, представник проекту VохUkraine Максим Скубенко провів тренінг на тему «Як перевірити економічні дані», і що треба зробити, щоб відрізнити правду від маніпуляції фактами. За його словами маніпулювати економічними фактами просто, тому політики дуже часто прибігають к таким прийомам у своїх промовах. На сайті VохUkraine навіть є спеціальний розділ «Антологія брехні», де зібрано цитати з публічних виступів політиків, в яких журналісти проекту відстежили брехню та маніпуляцію даними. Щоб не стати трофеєм інформаційної пастки, експерти радять перевіряти інформацію про економічну ситуацію в країні на офіційних сайтах Держстату, НБУ, Міністерства фінансів, ProZorro і Dozorro.
Експерти Нацбанку Ольга Лобайчук та Орест Франчук розповіли про хід реалізації проекту «спліт» та про захист споживачів фінансових послуг. За даними експертів Нацбанку, рівень довіри банкам серед населення України низький. 37 % людей, які б могли мати поточний рахунок у банках, його не мають через невіру. Великою мірою на таке відношення сказався так званий «банкопад» - закриття та ліквідація банків, який пройшов в Україні останніми роками. В результаті «чистки» ринку, із майже 200 банків, що працювали в країні, на плаву залишилося 75. В Нацбанку запевняють, що щільно слідкують за їх діяльністю, і що всі банки, які зараз працюють в Україні – стабільні і фінансово спроможні.
Але, по даним експертів в 2019 році до Нацбанку, як регулятора, поступило 17 тисяч скарг від клієнтів банків. 67 % з них - реальні порушення прав споживачів фінансових послуг. Найчастіші порушення – це неправдива заманлива реклама. Економісти Нацбанку зауважують, що якщо банк пропонує вклади під 99 % річних, або кредити під 0 %, то споживачу треба розуміти, що таких умов не може бути ніколи, бо вони призведуть до падіння банка. Експерти призивають на такі солодкі пропозиції реагувати аналітично. Серед найчастіших скарг – погана робота банків із зверненнями клієнтів. Крім того, не рідко, щоб стягнути з отримувача кредиту борг, банки прибігають до незаконних дій – списують кошти з заробітних фондів або з матеріальної допомоги, на що вони не мають право. Так само, як не мають право докучати дзвониками родичам боржника, бо це порушує закон України про персональні дані.
Окремою частиною програми Інформаційного дня Нацбанку у Дніпрі стала можливість попрактикуватись у інтерв’ю на економічну тематику. Таку нагоду надав заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб, який провів для журналістів навчальне інтерв’ю. Відповідаючи на питання, про що він частіше думає на роботі, Сологуб запевнив: «Точно не про курс долара». За словами заступника очільника НБУ, економічна ситуація в Україні «виглядає дуже непогано». Рівень інфляції на кінець 2019 року склав 4,8 %, а це навіть кращий показник, ніж очікувалось. Міжнародний резерв збільшено з 5,6 млрд грн. у 2015 році до 25, 3 млрд у 2020 році. Але говорячи про головні задачі діяльності Нацбанку, Сологуб зазначив, що перш за все це – цінова стабільність, тобто монетарна політика держави. Друга задача НБУ – фінансова стабільність, яка базується на надійності банків. Наступні три задачі – економічний розвиток країни, міжнародні резерви, готівковий та безготівковий обіг.
Коментуючи Інформаційні дні Нацбанку у Дніпрі, Дмитро Сологуб підкреслив високу зацікавленість економічною темою серед населення.
«Висока відвідуваність «Економічного експресу», яку ми змогли спостерігати у Дніпрі, свідчить, що серед українців існує великий попит на економічні знання. Надзвичайно корисним було спілкування з різними аудиторіями, адже під час дискусій ми отримуємо зворотній зв’язок і можемо визначити, які аспекти діяльності Нацбанку потребують більше роз’яснювальної роботи» - прокоментував інформаційні дні у Дніпрі Дмитро Сологуб.
Протягом 2020 року «Економічний експрес» планує зупинки у 10 містах України. Це будуть Дніпро, Черкаси, Львів, Одеса, Маріуполь, Запоріжжя, Харків, Миколаїв, Луцьк та Рівне.
