Спецпроєкти та тематичні ефіри транслювали на регіональних каналах Суспільного до Дня пам’яті жертв голодоморів

Спецпроєкти та тематичні ефіри транслювали на регіональних каналах Суспільного до Дня пам’яті жертв голодоморів

25 лис. 2019

У День пам’яті жертв голодоморів регіональні команди Суспільного до тематичних радіо- й телепрограм запросили науковців, письменників і працівників архівів. У спецпроєктах та тематичних сюжетах розповідали про спогади очевидців та архівні документи. Усі суспільні телеканали приєдналися до хвилини мовчання та транслювали наживо церемонію вшанування пам’яті загиблих від голоду.

Кореспонденти філій працювали на регіональних подіях, присвячених Дню пам’яті жертв голодоморів, та висвітлювали головне в новинах.

На UA: БУКОВИНА до студії «Теми дня: культура» запросили студентів Української академії лідерства Тараса Свистуна та Анну Рєзнік, які годували чернівчан «найгіршим супом у світі». У сюжеті студенти розповіли, чому акція «Непораховані з 1932» важлива для суспільства сьогодні. 

Ведуча «Теми дня: культура» на UA: БУКОВИНА Юлія Подкидишева розповіла: «Важливо не тільки те, що ми говоримо, а і як ми говоримо про важливе. Студенти Української академії лідерства говорять про голодомор зі світом мовою перформансів та дуже ілюстративних, емоційних акцій. На моє тверде переконання, у межах програми ми маємо не тільки говорити про акції, а й знати особистий бекграунд тих людей, які вирішили це реалізувати, чому саме для них це важливо, тому я запросила Анну та Тараса, щоб краще зрозуміти їхню мотивацію та цінності УАЛ загалом».

25 листопада на UA: Українське радіо Буковина в програмі «Точка дотику: вуличний ресторан «Непораховані з 1932» журналістка Надія Руснак у прямому ефірі спробувала «найгірший суп у світі».

Творчі групи Вінницької філії Суспільного до Дня пам’яті жертв голодоморів підготували тематичний марафон — цикл відеороликів «Голодомор 1932–1933 роки» та тематичні радіо- й телепрограми.

Спецпроєкт «Голодомор 1932–1933 роки» — 13 роликів з архівними матеріалами 1932–1933 років: доповідними записками й зведеними звітами з районів області з позначкою «Цілком таємно» — транслювали на фейсбук- та ютуб-сторінках UA: ВІННИЦЯ.

22 листопада в ранковому проєкті на телеканалі UA: ВІННИЦЯ про геноцид українського народу говорили з начальником Центрального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті Богданом Галайком. Також на ефір завітала Наталка Доляк, яка розповіла про свою книгу «Чорна дошка».

Про голодомор на території Вінницької області в «Темі дня» розповіли історики Богдан Галайко (УІНП) та Павло Кравченко (ВДПУ ім. М. Коцюбинського).         

23 листопада в дитячій програмі «Кмітливчик» на UA: Українське радіо Вінницяпрозвучали інтерв’ю з дітьми про хліб, про почуті розповіді бабусь про голодомор та оповідання Лідії Андрієць «Оповідка про хліб».

24 листопада уривки роману Наталки Доляк «Чорна дошка» зачитали в ефірі UA: Українське радіо Вінниця в програмі «Радіотеатр», також радіослухачі почули міжпрограмні ролики з поезією Лариси Сичко та Зої Тищенко.

На UA: ВОЛИНЬ 23 листопада в програмі «Вечір на Суспільному» представниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук розповідала про життя на Волині під час голодомору, ставлення світової спільноти до трагедії України та історичні дослідження. Тематичним був також радіоефір UA: Українське радіо Луцьк. У радіопроєкті «Голос громади» взяла участь історикиня, представниця Інституту національної пам’яті, викладачка Східноєвропейського університету, дослідниця Леся Бондарук. У програмі «Вечірня аудієнція» журналіст Сергій Ткачук спілкувався з істориком, політологом Тарасом Літковцем. Упродовж дня в ефірі UA: Українське радіо Луцьк розповідали про заходи, які відбулися на Волині, на вшанування пам’яті жертв голодоморів.

На суспільному телеканалі UA: ДНІПРО в ранковому ефірі спілкувалися з істориком Ігорем Кочергіним, письменницею Лесею Степовичкою, працівницею музею АТО, організаторкою проєкту «Загартовані долі» Іриною Ревою, учителем історії, учасником АТО, спікером проєкту Дмитром Талаповим та учасником АТО, спікером проєкту Юрієм Супруном. Кореспонденти філії побували в селі Вербки (перше село, яке занесли на «чорну дошку») й записали історика, який розповів про режим «чорної дошки». Журналісти Суспільного знайшли листи-спогади, яких немає в книгах пам`яті. За матеріалами журналістського розслідування готують документальний фільм «Чорна дошка». Його планують показати глядачам у грудні.

До Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів Житомирська філія Суспільногопідготувала інформаційні телесюжети й нариси, зібрала спогади очевидців і родичів тих, хто пережив голод. 22 листопада в телерадіопроєкті «Радіодень» на всіх платформах UA: ЖИТОМИР транслювали тематичну програму за участі письменниці Марії Зіновчук, жительки села Тетерівка Житомирського району, яка за спогадами своєї мами та тітки, що пережили голод, написала поему про голодомор. Також на розмову запросили історика й краєзнавця Геннадія Махоріна.

У суботньому спецефірі на хвилях UA: Українське радіо «Житомирська хвиля» звучали спогади очевидців, родичів, тих, хто пережив голодомор, розповіді істориків і краєзнавців, тематичні поетичні читання віршів місцевих авторів.

Про психологічні наслідки голодоморів розповіли 22 листопада в ранковому ефірі UA: ЖИТОМИР.

Також у суботу 23 листопада в ефірі телеканалу UA: ЖИТОМИР транслювали тематичну програму «Тема дня» зі спогадами очевидців голодоморів, розповідями родичів загиблих та коментарями істориків і краєзнавців.

На UA: ЗАПОРІЖЖЯ транслювали міжпрограмні ролики зі спогадами нащадків тих, хто пережив голодомори.

На UA: ЗАКАРПАТТЯ команда ранкового шоу на телеканалі в день роковин запросила до студії Олексія Корсуна, родина якого пережила голодомор.

Творча група UA: КРОПИВНИЦЬКИЙ 23 листопада на гостьовий майданчик суботньої ранкової програми запросила завідувача відділу туристично-краєзнавчої та інформаційної роботи обласного художнього музею Олега Юрченка, який розповів про виставку «Без права на помилування», присвячену голодомору. Також у програмі транслювали сюжет про пам’ятник жертвам голодомору, встановлений у Кропивницькому на Фортечних валах. У програмі «Радіодень вікенд» ішлося про важливі документи про голодомор, які зберігаються в Державному архіві Кіровоградської області. Розповідали співавтори «Національної книги пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні» в Кіровоградській області: голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Державного архіву Кіровоградської області Олег Бабенко та головний архівіст Державного архіву Кіровоградської області, заслужений працівник культури України Іван Петренко. Також в ефірі програми прозвучали спогади очевидиці Марії Йосипівни Агафонової.

У суботньому ефірі проєкту «LightВечір» на UA: КАРПАТИ в розмові з психотерапевткою Уляною Андрусів ішлося про трансгенераційний вплив Великого голоду на психологію українців.

Львівська філія Суспільного також підготувала тематичні ефіри: на UA: Українське радіо Львів вийшла програма про «постгеноцидний синдром» та силу нації з дослідником геноцидів Андрієм Козицьким. Крім того, транслювали наживо міські заходи з вшанування пам’яті жертв голодоморів.

На UA: МИКОЛАЇВ у ранковій програмі «Новий день» 22 листопада керівник обласного центру пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності Сергій Макарчукрозповів про надруковані в 4 томі видання «Реабілітовані історією» спогади очевидців геноциду, про документи партійних установ того часу, які встановлювали неможливі цифри хлібозаготівель, про наслідки голодоморів для Миколаївської області.

Постійну рубрику ранкової програми «Миколаївська книга» присвятили виданню «Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Миколаївська область». Розповів про книгу доктор історичних наук, завідувач кафедри філософії освіти, теорії й методики суспільствознавчих предметів Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Ніколаєв.

«Вважаємо, що глядач і слухач Суспільного мовника має знати інформацію, яка була під забороною, замовчувалася. Сорок шість населених пунктів, колгоспів на території сучасної Миколаївської області занесли в період 1932–1933 років на «чорну дошку». Жителі Миколаївщини писали листи до партійних органів, редакцій газет, аби привернути увагу до свого жалюгідного становища. Ось лист жителів Снігурівки до ЦК ВКП(б) від 23 квітня 1932 року: «Від самого початку ми стояли за радянську владу й зараз не хочемо, щоб вона втрачала авторитет, але ми вже не в силах терпіти — у нас уже опухлі від голоду діти». Здебільшого такі листи залишалися без відповіді. Сьогодні історики можуть дослідити архівні справи людей, які були репресовані в період масової колективізації, розкуркулення й роки голодоморів», — розповіла лінійна продюсерка UA: МИКОЛАЇВ Тетяна Мілякіна.

У вечірній програмі «Тема дня» докторка історичних наук Ольга Баковецька розповіла, скільки миколаївців загинули під час голодоморів, як організовувалося знищення селян та чому попри дослідження й публікацію документів ця тема досі викликає суперечки. Також у програмі транслювали відеоматеріал про онлайн-виставку про експорт хліба через Миколаївський порт і діяльність Миколаївської контори з експорту хлібних продуктів. Деталі розповіла директорка Держархіву Миколаївської області Лариса Левченко.

Кореспонденти новин Миколаївської філії Суспільного висвітлювали події, присвячені Дню пам’яті жертв голодоморів: акцію «Непораховані» Української академії лідерства,скорботну ходу до пам’ятника жертв голодомору та загальнонаціональну хвилину мовчання.

На UA: Українське радіо Миколаїв 23 листопада протягом дня звучали тематичні міжпрограмки. У прямому ефірі в програмі «Радіодень» до розмови долучилися координаторки проєкту «Непораховані» студентки Миколаївського осередку Української академії лідерства Людмила Лесів та Дарина Подоляк. А о 17:30 історики Сергій Макарчук та Анатолій Погорєлов розповіли про факти голодомору на Миколаївщині. 

Суспільний мовник Хмельниччини до Дня пам’яті жертв голодоморів підготував тематичний ефір програми «Під абажуром», у якій очевидці голодомору розповіли про ті події. Ці свідчення 2008 року записав журналіст Микола Мотрен. Свої історії розповідали люди з різних куточків Хмельницької області.

«Понад тридцять чотири тисячі осіб загинули на Хмельниччині від голоду в 1932–1933 роках. На «чорну дошку» в 1932-му офіційно занесли 14 сіл області. Ці цифри вражають. При цьому очевидців меншає щороку. Але у вільному доступі з’являється більше інформації про ті роки. І наше завдання — дати слухачу й глядачу максимум не лише фактажу, а й незаангажованої аналітики про той час. Також хотілося б, щоб інформацію про ті страшні роки голодомору діти черпали не лише зовні — у школі, із книжок, на масових акціях. Важливо, аби національна пам’ять передавалася й у сім’ях. Аби традиція запалювати свічку стала обов’язковою складовою сімейних традицій», — розповіла продюсерка UA: ПОДІЛЛЯ Любов Тімкова.

У ранковому ефірі на UA: ПОЛТАВА гостею стала кандидатка історичних наук Тамара Жалій. Вона розповіла про страшну статистику голодних років, причини й наслідки голодомору для українського народу.

Протягом дня на UA: ПОЛТАВА також говорили про те, для чого був штучно створений голодомор, скільки на Полтавщині померло людей від голодної смерті, про села, які занесли на «чорну дошку», а також про акцію «Непораховані», яку 23 листопада влаштували в Полтаві студенти полтавського осередку Української академії лідерства. Мешканці міста скуштували їжу, яку готували наші предки під час голодомору.

Гостею ранкового шоу телеканалу UA: РІВНЕ 22 листопада була історикиня Оксана Гуменюк. Також в ефірі прозвучали спогади Ольги Кисіль, очевидиці голодомору 1932–1933 років.

23 листопада в радіопроєкті «Доживемо до понеділка з Оксаною Юрченко» взяв участь кандидат історичних наук, голова правління Рівненської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Андрій Жив’юк, дослідник злочинів тоталітарного режиму.

Упродовж дня в ефірі UA: Українське радіо Рівне звучали уривки з роману-хроніки Уласа Самчука «Марія», начитані працівниками Рівненської філії Суспільного.

В ефір «Суботньої теми дня» 23 листопада журналістка Ольга Шевчук запросила доцента кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету Олександра Постельжука, із яким аналізували важливість збереження пам’яті про минуле. З’ясовували, чому не весь світ визнає український голодомор геноцидом і як можна змінити це.

До 86-ї річниці пам’яті жертв голодоморів на каналі UA: СУМИ вийшла низка ефірів, присвячених трагедії. Увечері 22 листопада в програмі «Тема дня» говорили про спогади очевидців та недосліджені факти часів голодомору. Гостем студії став Сергій П’ятаченко, кандидат філологічних наук, доцент СумДПУ ім. А. С. Макаренка, упорядник збірників «Голодомор на Сумщині у спогадах очевидців». До книги увійшло 400 розповідей з усіх районів області. Говорили також про книгу «Україна 1933: Кулінарна книга. Пам’ять людська» Миколи Бондаренка, нову редакцію якої представили в Сумах напередодні Дня пам’яті голодоморів.

Ранкова команда UA: СУМИ 23 листопада підготувала тематичний ефір із сумським істориком і дослідником подій голодомору 1932–1933 років Валерієм Власенком, із яким говорили про сучасні аспекти дослідження голодомору, архівні документи та статистику смертей за Сумською областю. Також ішлося про історію скульптора Олега Прокопчука, який створював пам’ятний знак жертвам голодомору в Сумах. Протягом ефіру глядачі почули багато спогади очевидців голодомору.

У жалобний день глядачі UA: СУМИ мали змогу побачити телевізійну версію вистави «З Тарасом через морок» за п`єсою Богдани Олександровської. Вистава є частиною проєкту «Герої нації».

Журналісти UA: ТЕРНОПІЛЬ у програмі «Файний ранок» напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів запросили до студії Віру Грабчук, організаторку вистави-реквієму «Щоб світ знав» пам’яті жертв голодоморів. Виставу презентували актори молодіжного благодійного театру «Покликання».

Продюсерка UA: ТЕРНОПІЛЬ Зоряна Биндас зазначила: «Навіть короткочасне голодування не може нас наблизити до того жаху, який пережили українці під час голодомору. Або не пережили. Сьогодні, коли супермаркети пропонують нам різноманіття їжі на кожен смак і гаманець, нам складно уявити, що люди масово вмирали від голоду, бачили, як мучаться й помирають їхні діти чи батьки. Я не можу навіть осягнути цього жаху. Як на мене, це найгірші з тортур. Щоразу в День пам’яті жертв голодоморів я на секундочку уявляю, якою була б Україна, якби ці мільйони українців залишилися живими, якби жахлива машина не знищувала інтелігенцію, не стирала з лиця землі найкращих дочок і синів… Ми не маємо права забути про це, ми повинні пам’ятати, пояснювати, передавати всі ці історії. Тому, звісно, на каналі та радіо щороку розповідаємо, готуємо тематичні ефіри, робимо сюжети, говоримо. Це наша свічка пам’яті».

UA: ХАРКІВ транслював в ефірі міжпрограмні ролики: cпогади тих, хто пережив голодомор в дитинстві, документи харківського архіву з коментарем архіваріуса. У новинах розповіли про тематичну експозицію, яку відкрили на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

На UA: ХЕРСОН ранковий ефір 22 листопада присвятили Дню пам’яті жертв голодоморів. Про події, які відбувалися в ті часи на Херсонщині, та їхні наслідки говорили з директором Державного архіву Херсонської області Віктором Лебедем та викладачем-методистом Херсонського музичного училища Віктором Кисілем.

Також у програмі транслювали сюжети, які підготували ранківці: про експозицію в Херсонському обласному краєзнавчому музеї «Голодомори. Херсонський літопис» та розвідки архівістів Херсонської області з дослідження документів 1930-х років.

Новинарі Херсонської філії Суспільного розповіли про те, як у ці дні в Херсоні вшановують пам’ять жертв голодомору, провели прямі включення з мітингу-реквієму, а також підготували кілька матеріалів: сюжети про підготовку експозиції в краєзнавчому музеї до Дня вшанування пам’яті жертв голодомору та про культурно-мистецький захід у музичному училищі, у межах якого прозвучали спогади свідків голодомору в музичному супроводі.

У тематичному випуску «Теми дня» говорили про документальні свідчення подій цього періоду на території Херсонщини разом із заступницею директора Державного архіву Херсонської області, начальницею організаційно-аналітичного відділу Галиною Проценко.

На UA: Українське радіо Херсон у програмі «Про це говорять» із доктором історичних наук, професором Олександром Черемісіним говорили про причини голодомору, реакцію у світі на події в Україні 1932–1933 років та про те, як пережили голод на Херсонщині. Також радійники підготували мініпрограми «Ми не маємо права забути», основою для яких стали зібрані й записані етнографом Віктором Кисілем та фахівцями Херсонського обласного центру народної творчості спогади про голодомор на Херсонщині.

«Ми як Суспільний мовник із великою відповідальністю поставилися до відзначення Дня пам’яті жертв голодомору. Зустрічалися з істориками, музейниками та архівістами. Вивчали свідчення очевидців тих подій та відповідні документи. Усе це знайшло відображення в тематичних теле- та радіопрограмах, спеціальних сюжетах, міжпрограмках», — розповів продюсер UA: ХЕРСОН Василь Середюк.

У ранковому ефірі UA: ЧЕРНІГІВ у День пам’яті жертв голодоморів до студії завітав представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергій Бутко. Він презентував книги про історію, причини та наслідки голодоморів 1921, 1932–1933 та 1946–1947 років в Україні.

Знімальна група каналу завітала в гості до людини, що контролювала збір свідчень від очевидців голодоморів — Юрія Ярошенка, який нині працює в Чернігівському колегіумі.

Глядачі також почули історію мешканки Новгорода-Сіверського, яка пережила голодомор 1946–1947 років.

На суспільному телеканалі UA: ЧЕРКАСИ 23 листопада в програмі «Суботнім вечором»гостем студії був доктор філологічних наук, професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького Василь Пахаренко, який одним із перших на Черкащині почав досліджувати тему голодомору в контексті історії України двадцятого століття.  

«Чому весь світ знає про Голокост євреїв, нищення вірмен, татар, ромів, а українці стидаються на міжнародному рівні обстояти своє законне право, аби голодомор визнали геноцидом, як і має бути, — зазначає Василь Пахаренко. — Адже це страшно, коли всю твою родину знищують лише за належність до певної нації». Кореспонденти новин Черкаської філії Суспільного працювали на заходах біля пам’ятного знака в Соборному сквері й на акції «Запали свічку» на Соборній площі. Крім сюжетів, проводилися прямі включення з місця подій.

Нагадаємо, до Дня пам’яті жертв голодоморів Суспільне підготувало тематичну програму.