«Як було мільйони років тому», —  еколог Вадим Манюк про територію Каховського водосховища в інтерв’ю Суспільному

«Як було мільйони років тому», — еколог Вадим Манюк про територію Каховського водосховища в інтерв’ю Суспільному

6 чер. 2024

До річниці підриву росіянами Каховської ГЕС команда Суспільне Дніпро показала теперішній стан території. Коментуючі зміни, які відбулися за рік, еколог Вадим Манюк розповів, що  150 тисяч гектарів штучно створеної водойми вперше за понад пів століття мають такий вигляд — густий ліс з верби та різноманітна флора. 

Кореспондентка Поліна Паламарчук, оператор Юрій Тинний разом з екологом Вадимом Манюком побували на території Запорізької області, де ще рік тому розливались спокійні води Каховського моря. Після підриву російськими окупантами Каховської ГЕС, водосховище стекло, а його дно перетворилося на потріскану чорну пустелю. 

«Ми бачимо чисте каміння, яке буквально промите водою. Це говорить про те, що це була настільки штучна низькопродуктивна система,  що в ній водорості не розвивалися. А ще підтверджує тезу про природність — треба підтримувати природні водойми, а Каховське море з точки біорізноманіття було дуже бідним. По суті це була водна пустеля», — говорить Вадим Манюк. 

На  колишній береговій смузі залишилося багато водяного горіху   рослини, яка свого часу була занесена до Червоної книги.

 Читайте також: Матеріали Суспільного змінюють життя у громадах

«Величезна популяція водяного горіху Каховського водосховища, звісно, загинула. На внутрішніх водоймах залишилось 3-5% від колишньої популяції. До речі, у Великому Лузі наші пращури добували водяний горіх, з нього робили борошно, пекли перепічки. Це була їстівна місцева культура та предмет торгівлі», — розповідає  Вадим Манюк. 

Верби перші «поселенці» на території колишнього водосховища. Сьогодні тут вже щільна стіна молодого лісу. За словами еколога, якщо не відбудеться кардинальних змін  з гідрорежимом Дніпра, то в плавнях більше не буде тотального пересихання ґрунтів. Весною і під час великих дощів ґрунт насичуватиметься водою, її буде достатньо, щоб верба могла далі жити і процвітати. А пізніше й інші дерева. 

«Верба — це перехідна фаза і далі вона поступово буде заміщуватись іншими деревам. Коли вона підготує ґрунт і створить лісовий мікроклімат,  з часом тут можуть з’явитися в’яз та навіть дуб звичайний», говорить Вадим Манюк. 

За спогадами старожилів, які пам’ятають  Великий Луг до затоплення водами штучного моря, там зростали дуби-гіганти, на яких гніздився навіть пугач — величезний птах, який будує великі гнізда.

«На жаль, не дійшло до нас фотографій таких дерев. Але є фото старих верб у плавнях.  Зараз молоденькі верби маленькі, а якщо все в них складеться добре, то вони можуть  вирости в дерево зі стовбуром до 3 метрів у діаметрі», — прогнозує Вадим Манюк. 

За словами вченого, вже зараз цей осередок продукує в масштабах всього континенту підвищені концентрації кисню і сприяє регулюванню клімату й газового балансу атмосфери.  

«Це все надихає, тому що це величезна, незаймана людською діяльністю система, яка повністю підкоряється власним законам, розвивається так, як це було колись мільйони років тому на планеті», — зазначає Вадим Манюк. 

Як виглядає територія Каховського водосховища сьогодні та інтерв’ю з екологом Вадимом Манюком  дивіться на ютуб-каналі Суспільне Дніпро. 


Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.

Нагадаємо, телеефір Суспільне Дніпро можна дивитись онлайн. Оперативні новини від Суспільне Дніпро шукайте на діджитал-платформах: