Від державного до Суспільного: унікальні спогади та факти від UA: ДНІПРО до 95-річчя Українського радіо Дніпра

95 років тому на радіочастотах сучасної Дніпропетровщини вперше пролунало «Говорить радіо…».  Перша передача Катеринославського радіо вийшла в ефір 23 лютого 1926 року. Повідомлення про цю подію збереглося на шпальтах газети «Звезда» (нині «Зоря»). Саме в цей день і почався відлік історії Дніпровської філії Суспільного.  

Як свідчать архівні документи, перша міська радіостанція знаходилася у приміщенні облвиконкому. Тут, на другому поверсі будівлі,  були обладнані студія і апаратна. В ефірі радіо звучали уривки з літературних творів, потім газетні повідомлення і новини. В студії працювали не тільки диктори (тоді їх було два), а й піаніст, жива музика якого супроводжувала виходи в ефір. 

З тих днів так багато чого було: мінялися люди та приміщення, часи та епохи,  напрямки та концепції. Але радіо Дніпропетровщини завжди залишалося тим джерелом, який давав не лише інформацію, а й надію, тепло, відчуття єдності із своїми земляками та усією нацією.  

День народження UA: Українське радіо Дніпро регіональна філія Суспільного відзначить тематичними програмами, які вийдуть на всіх платформах мовника.  

Що то за відчуття, коли заходиш в ефірну студію, залишивши по ту сторону дверей метушливий світ, одягаєш навушники, сідаєш перед чутливим мікрофоном, що ловить кожен твій подих, і вимовляєш таке знайоме «Говорить радіо Дніпра»? Про це глядачі та слухачі UA: ДНІПРО дізнаються просто від тих, хто присвятив своє трудове життя Дніпровському радіо — у відео, відзнятих до дня народження радіо, своїми спогадами  діляться колишні працівники, ті, чиї авторські програми лунали в радіоефірі, і  з чиїми голосами Дніпропетровщина зустрічала нові ранки, та проводжала в історію дні. 

І це не просто екскурс в минуле: це — унікальні спогади, унікальні факти. UA: ДНІПРО покаже людей, що їм випало жити та працювати в тоталітарній державі, і які сьогодні вільно говорять про те, про що раніше говорити було не можна: про тиск системи, пропаганду, цензуру, та про не рядові вчинки рядових працівників.  

Так, ветеран радіо, диктор, заслужений працівник культури України Володимир Пасічник розповідає, що матеріали, які готувалися до ефіру, відвозилися на вичитку і на підпис в органи. 

«Цензура була. І, звичайно, жорстка цензура. Відвозили матеріали перед тим, як їх на ефір відправляти. І там вичитували, і підписували, що можна, що не можна говорити. Цензура була, працювала цензура. Наприклад, я вам скажу, що не можна було називати прізвище військового званням майор і вище без цензури. А капітанів можна було так, самим називати без цензури», — говорить Володимир Пасічник 

Серед ветеранів, що розповідають про свою роботу на радіо, — Таїсія Ковальчук, журналістка редакції новин обласного радіо з 1973 до 2008. 

«Мені просто пощастило, що працювала у художньому об’єднанні — література, мистецтво, народна творчість. Воно якось, із одного боку кажуть, що це ніби й далеко від політики, але якось мій колега сказав: «Ви — більша редакція пропаганди, ніж моя редакція пропаганди» Так воно, може, і є», — говорить Таїсія Ковальчук. 

Валерій Дрешпак з 1995 по 2005 роки працював заступником  генерального директора обласного радіо. На його пам’яті багато цікавих зустрічей і розмов із видатними людьми, з тими, що являли собою епоху:

«Кандидат в президенти В’ячеслав Чорновіл був у нас, пам’ятаю, приїздили на “Волзі” Львівської обласної ради з львівськими номерами, просто, скромно, а це величина!», — ділиться своїими спогадами Валерій Дрешпак. 

Тетяна Дацева прийшла на роботу до обласного радіо в 1972 році, працювала операторкою. Вона згадує колег, які своїми героїчними вчинками не дали знищити рідкісні народні українські пісні, що зберігалися у фонотеці радіо:  

«Хочу розказати про наших дівчат, які збирали пісні ще в часи, коли пісні були заборонені, вони знаходили такі пісні, на кшталт, “Лента за лентою”, “Ой у полі червона калина”, це ж були пісні, за які можна було потрапити до тюрми. У нас в фонотеці працювала Альона Верещагіна, так от одного разу прийшов циркуляр та знищив всі українські пісні, думи, все познищували, але Альона, ризикуючи своєю роботою, сховала ці пісні», — розповідає Тетяна Дацева. 

Обласне радіо зібрало і зберегло записи понад 100 козацьких пісень, які отримали статус нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Як і чим живе сучасне Українське радіо Дніпра розповідають творчі працівники, які створюють радійне сьогодення : Вікторія Сидоренко, Світлана Угнівенко, Раїса Басова, Мальвіна Карпенко, Анастасія Мандрика, Олександр Сохач. 

Спогади ветеранів та розповіді сучасних творців UA: Українське радіо Дніпро міжпрограмними роликами будуть транслюватися в ефірі телеканала UA: ДНІПРО 23 лютого. У цей же день буде показано 16-хвилинний  сюжет, присвячений дню народження регіонального радіомовлення. Адаптовані під діджітал та радіо  версії можна побачити на youtube та слухати в ефірі UA: Українське радіо Дніпро на частотах:  

Дніпро — 87,5 FM;

Нікополь —  106 FM;

Кривий Ріг — 90,4 FM;

Павлоград — 104,2 FM;

Орли — 99,2 FM.