«Ми прагнемо бути четвертою владою і говорити на рівних»,— команда програми «Тема Дня» на Суспільному Дніпра 

«Ми прагнемо бути четвертою владою і говорити на рівних»,— команда програми «Тема Дня» на Суспільному Дніпра 

20 лип. 2020

У січні 2018 року в ефірі UA: ДНІПРО вийшов перший випуск програми «Тема Дня». З того часу за будь-яких обставин щодня по буднях програма виходить на телеекрани і піднімає на обговорення гострі питання сьогодення.  Важко порахувати, скільки спікерів стали за цей час гостями «Теми дня», та у скількох проблемах регіону розбиралися журналісти проєкту. Про те, як це було, що запам’яталося більш за все, та чи охоче до ефіру йдуть представники влади розказують журналістки програми «Тема дня» на Суспільному мовнику Дніпра Олександра Тронь та Любов Клименко. 


Яка мета програми «Тема дня» і яка місія журналістів ?

— Програма «Тема дня» розкриває актуальну подію, яка сталася в цей день.  Це подія, яка сколихнула всіх в регіоні та потребує обговорення або пояснення: з яких причин це сталося, чи можливо такі ситуації попередити і в подальшому уникати тощо. Місія журналіста оперативно та об’єктивно висвітлити цю новину. Основа подачі інформації – це неупередженість. Ми маємо  доступною мовою донести важливість заданої теми, показати всі сторони конфлікту. Прагнемо до того, щоб глядач, переглянувши «Тему дня», міг зробити висновок, — розповідає Олександра Тронь

 —  «Тема дня» має всебічно розкрити актуальну тему, спираючись на законодавчу базу,  донести різносторонні думки і шляхом аналізу і логічних висновків окреслити можливі варіанти  її вирішення. При цьому робити аналітичні висновки можуть лише спікері, журналісти не мають висловлювати навіть найпростіші судження про предмет дослідження,— додає редакторка програми Любов Клименко.

Розкажіть про колектив програми: скільки людей працює над її створенням. 

 — Над створенням програми працює четверо журналістів: Любов Клименко, Артем Лисенко, Олена Федоренко та Олександра Тронь. Завдяки роботі нашого графічного редактора Олександра Жиделева  програма стає цікавішою для глядача. Без графіки та відеоряду передача буде виглядати сухо та «бідно» для сприйняття, а телебачення – це картинка, і глядач в першу чергу сприймає матеріал саме візуально, а потім  вже на слух.  Наш графічний редактор завжди врівноважений та спокійний, навіть, якщо матеріалу багато, і здається, що не встигаємо  підготувати все до початку прямого ефіру, Саша залишається незворушним і лупає ту скалу.  Також над створенням якісної картинки, вже під час ефіру, працюють режисерка Наталя Астратова та один з операторів (в нас їх п’ятеро, і вони змінюють один одного).  А за звук відповідальні дві звукорежисерки: Надія Квашевська та Ольга Самсонова, — розказує Олександра Тронь.

Як народжуються теми?  

 — Стосовно пошуку тем завжди різна історія. Буває, що кожен сам собі шукає і знаходить теми, а часом один одному підкидуємо цікавинки. Або ж колективний мозковий штурм —  «Тема дня» тісно співпрацює з новинами, то часто теми йдуть і від журналістів-новинарів. І десь 20 відсотків тем до нас доносять самі глядачі області, — пояснює Олександра Тронь.

— До нас часто телефонують з проханням розібратись в проблемах, що виникли,   підтверджує Любов Клименко.  — Глядачі телефонують, пишуть на нашу пошту про актуальні проблеми свого населеного пункту. Наприклад, така ситуація була з якістю питної води у Вільногірську, чи коли у грудні 6 шкіл області залишились без опалення, і діти не мали змоги навчатися. Люди шукають допомоги всюди, аби мати хоч якісь важелі вплинути на вирішення проблеми.

Чи є улюблені теми?

 — Так. Для мене близькі питання екології, історична і національна тематика, — зізнається Любов Клименко

 Екологія є улюбленою темою і для журналістки Олександри Тронь

— За першою освітою я еколог, то ж найулюбленіша тема для мене – це стан навколишнього середовища і все, що з цим пов’язано загалом, і зокрема теми про водні ресурси – їх забруднення, відновлення тощо.  І треба взяти до уваги, що Дніпропетровщина  — промисловий регіон. Тож програми на екологічну тематику  завжди будуть актуальними. На другому місці для мене освітянські та культурні теми. Особливо треба  популяризувати історію України, бо це — не просто предмет у школі, а виховний та духовний потенціал для багатьох людей. Плюс  до сьогодні ми мали досить викривлене уявлення про певні події, чим і скористалася країна-агресор. Тому ми маємо доносити нашу історичну правду. 

На вашу думку, які теми найбільш цікавлять жителів регіону? 

 — Якщо судити за кількістю дзвінків у студію під час прямих ефірів, то однозначно  у регіоні  болять теми, пов’язані із міським та міжміським транспортом, також в топі екологічні програми. І, звісно, все що стосується питань ЖКХ, — аналізує Олександра Тронь.

— Є теми, які завжди залишаються актуальними.  Жителів регіону цікавлять питання,  пов’язані з цінами на комуналку, продукти харчування, завжди болючі — пенсії, екологія, освіта, медицина, безпека, — говорить Любов Клименко.

Як підбираєте співрозмовника? 

— Пошук співрозмовника для ефіру — процес найважчий. Знайти легко, а от умовити на ефір значно складніше. Якщо тема гостра, то ті, хто звернувся з проблемою, відкриті до спілкування, а от ті, хто має відповідати і з чиєї вини виникла ця проблема — обходяться відписками, або і зовсім відмовами, — розказує Любов Клименко.

За словами Олександри Тронь, не завжди легко знайти людину, яка не боїться прямого ефіру і готова відповідати на незручні питання. 

 Коли визначаєшся з темою програми, то вже плюс-мінус маєш на прикметі, хто може стати твоїм спікером. Потрібна ж не тільки компетентна з певного питання людина, а ще й яка не боїться камери, тим більше прямого ефіру з дзвінками. І тут часто маємо проблему. Більшість чиновників або керівників департаментів і самі не хочуть приходити на прямі ефіри (з різних причин: від «не вмію говорити, некомпетентний» до «бояться гострих питань»), і водночас, не пускають нижчих за рангом,  оскільки часто і густо саме підлеглі є профі  в своїй справі на відміну від  керівників. Але маємо і таких спікерів, які розуміють важливість висвітлення того чи іншого питання, і що треба про це говорити тут і зараз, а не через тиждень. 

Виходить так, що  чиновники не завжди готові говорити на гострі теми?

— Чиновники дійсно не горять бажанням попасти під шквал гострих питань, та ще й у прямому ефірі. Нерідко ставлять умову попередньо повідомити запитання.  На наші листи відповідають невчасно – інколи на очікування відповіді уходять тижні. І часто просто відмовляються від участі у програмі, — говорить Любов Клименко. 

— Так, ми маємо проблему з тим, що чиновники часто відмовляються приходити на прямий ефір саме через гострі питання, — підтверджує Олександра Тронь. — Вони звикли, що інші журналісти ставляться поблажливо до чиновників, бояться говорити з ними відверто по темі. І тому наша гострота для них виклик, який не кожен може прийняти. Можливо це прозвучить грубо, але є журналісти, які просто обслуговують чиновників в своїй толерантності до них або, навіть, страху. Ми ж прагнемо бути четвертою владою і говорити на рівних, а не пропагандистами окремих чиновників.

 Чи були спроби з боку представників влади впливати на вашу роботу?

 — Вони скоріше нас ігнорують, — каже Любов Клименко.— Один з представників місцевої влади після прямого ефіру про опалення, де ведуча повторювала незручні проігноровані ним запитання, а глядачі своїми сердитими дзвінками заполонили ефір, сказав, що ніхто із його структури до нас більше не прийде. І він фактично тримає слово — дав підлеглим такий наказ і все . 

— Так, вони впливають тим, що не ходять на ефіри (сміється – від. Ред), — погоджується Олександра Тронь— А так пригадую епізод, коли після передачі заступник міського голови, якому не сподобались питання, зробив так, що до нас десь місяці три ніхто з міської ради не ходив на ефіри, та навіть не давали коментарів на пресконференціях. Бойкот такий собі влаштували.

У випадку, коли гість не приходив на програму, як виходите із ситуації? 

— Таке буває, і часто. Одного разу чиновник зірвав Звіти наживо, за годину до початку ми дізналися,  причому випадково, що наш спікер поїхав (начебто) у відрядження за кордон. Така ж ситуація була з іншим представником влади:  десь за 1,5 години до ефіру виявилося, що гостя не буде, бо він поїхав в область: чи то продавати, чи то купувати машину. Вважаю, що це — показник ставлення чиновників  не до ЗМІ, а до людей, адже для населення регіону важливо чути відповіді на певні питання, мати з владою на місцях зворотній зв’язок, — говорить Олександра Тронь.— Як в таких випадках виходимо з ситуації? Все залежить від теми. Якщо вона дозволяє ведучому бути у студії одному: розказати про проблему та як її вирішують, то ведучий сам на сам з глядачами. Як що не дозволяє, то ставимо повтор. Бо за годину або дві доволі складно знайти спікера, тим більш якщо мова йде про голову ОДА чи міського голову. 

Чи існують якісь табу, про що не можна говорити в ефірі і чи інструктуєте співрозмовника перед ефіром? 

 — Табу на ефірі є реклама, також поливання брудом когось (особливо якщо іншої сторони немає у студії). І, звісно, не має бути політичних лозунгів та агітацій. Спікерів завжди про це попереджаємо перед  ефіром. Якщо гість під час прямого ефіру все ж намагається про вище сказане говорити, то як ведуча, я його одразу перериваю і нагадую правила, — коментує Олександра Тронь

Що впливає на якість вашої роботи? 

 Для мене велика проблема — це дефіцит часу. З існуючим темпом роботи, не вистачає часу,  щоб проаналізувати і вибудувати програму, отримати відповіді на запити. Хороше журналістське розслідування при такому ритмі роботи можна зробити раз на тиждень. Том у буває, що видаємо «сирий» матеріал, який ще «не улігся» в логічний ланцюжок,—  нарікає Любов Клименко

 Саме про час, якого завжди не вистачає, говорить і ведуча програми Олександра Тронь:

 — Відповім словами Ліни Костенко: «Єдиний, хто не втомлюється, – час. А  ми – живі, нам треба поспішати». Так і у нас. Час впливає на якість в першу чергу. Кожен день в шаленому ритмі. Також важливо скільки ми вже маємо інформації, коли окреслили тему. І скільки матеріалу нам треба зібрати (сюди ж входить і пошук спікера, супутні коментарі тощо). Впливає і те, чи йдуть на співпрацю всі сторони конфлікту

Яка із програм (гостей) Вам найбільш запам’яталась?

— Одна з перших гострих програм для мене була у липні 2018, коли завод Дніпроазот (монополіст) припинив виробляти та постачати на водоканали України рідкий азот для знезараження води. Тобто майже вся країна чекала на реагент. Ефір запам’ятався кількістю матеріалу, який ми відзняли (до речі, у Кам’янське, де знаходиться завод, їздила якраз журналістка новин), знайшли та підготували. І плюс, я пам’ятаю, як мене вразив спікер. Нам був потрібен на ефір заступник голови обласної ради. І мене вразило, що в людини у соцмережах був у відкритому доступі мобільний телефон. Коли я набрала номер, то чиновник одразу погодився прийти на ефір без усіляких відмовок або запитів, чи звернень через пресслужбу.  Ще я досить скептично ставлюся до посадовців. Але даний спікер здивував своєю відвертістю, чесністю (він не боявся відповідати на болючі питання)  і компетентністю – риси, які зараз не часто зустрінеш у високопосадовців. Цікавим було ще те, що написавши сценарій, за годину до ефіру я його повністю переробила. І, навіть не друкуючи вже новий варіант, так і сіла в ефір з правками на старому. Але студію відпрацювали бездоганно, — згадує Олександра Тронь

— Я можу пригадати багато програм, які запам’ятались з тих чи інших  причин: програма про хлорування води, коли Дніпроазот зупинив цех  вироблення хлору , про забруднення  питної води у Вільногірську, про екологію міста Дніпра, яке тримає першість серед найбільш забруднених міст України, про пасічників і фермерів ,які в ефірі знайшли консенсус співіснування, — зізнається Любов Клименко. — Особливо запам’ятовуються програми,  коли після ефіру проблема вирішується чи починаються хоч якісь дії в напрямку її вирішення.