«Ми стараємося робити «екологічні», а не «токсичні» новини на всіх наших платформах», — шефредакторка новин UA: ДНІПРО про роботу на карантині 

«Ми стараємося робити «екологічні», а не «токсичні» новини на всіх наших платформах», — шефредакторка новин UA: ДНІПРО про роботу на карантині 

21 тра. 2020

Десятий тиждень  поспіль Україна перебуває на карантині. Життя в умовах обмежень, постійне  відчуття близькості небезпеки,  необхідність змінити привичний спосіб життя на домашнє ув’язнення це досвід,  який довелось прийняти і з ним змиритися.  Щоб жителі Дніпра та Дніпропетровської області, залишаючись вдома, мали оперативний доступ до правдивої інформації про події в регіоні, на свої робочі місця кожного дня виходять журналісти відділу новин Суспільного мовника Дніпра. Про те, як відрізняти правду від передвиборчих маніпуляцій чиновників, про включення до прямого ефіру з особистого мобільного телефону, та як давати людям відпочивати в умовах неукомплектованості штату – в інтерв’ю шефредакторки новин UA: ДНІПРО Валерії Мальченко. 

Досвіду життя та праці в умовах обмежень українці ще не мали. Чи була команда новин готова до роботи в умовах карантину?

 — Незважаючи на те, що ми працюємо у компанії, що розвивається, і, здається, що нас уже складно заскочити зненацька, до такого все ж було складно підготуватись. У першу чергу через неукомплектованість штату. У нас на початок карантину лишалося в новинах фактично троє журналістів телевізійних новин, які можуть працювати «на виїзді»Олена Ростовцева, Яна Стойкова і Анатолій Івченко, який також є кореспондентом радіо і змінним ведучим телевізійних новин. У цей час до нас прийшла ще одна журналістка, Юлія Безбородько, і це дозволило нам поділити людей на невеликі чергові групи.

Чи усвідомлювали небезпеку, на яку наражає робота на «передовій», і що робили в першу чергу? 

— Окрім запровадження обов’язкових засобів захисту ще передивлялися свої пріоритети. Намагалися відмовитися від усіх виїздів, від яких можливо було відмовитися. Кожен ризик має бути виправданий — цим правилом ми користуємося у своїй роботі завжди, але у випадку інфекційної загрози таких ризиків стає набагато більше. Якщо нам потрібно виїхати у епіцентр захворювання, аби зробити класну історію, то, я вважаю, що нею ми можемо пожертвувати заради здоров’я наших співробітників; якщо це вкрай важлива суспільна інформація і їхати треба, то, звісно, лише зі згоди самої знімальної групи. На щастя, таких випадків, коли потрібно обирати між власним здоров’ям та суспільною важливістю інформації, у нас ще не траплялося.

Як змінилась робота новинних редакцій під час карантину? Скільки людей працює дистанційно?

— Від початку карантину дистанційно працювали кореспондентка сайту Юлія Підгола і лінійна продюсерка Анна Петерімова, яка також займається офіційною сторінкою філії у фейсбуці. У березні нам вдавалося працювати черговими групами журналістів. Дві групи працювали «в полі», інші два кореспонденти писали з дому.  Утім з часом стало зрозуміло, що це велике навантаження. Тут потрібно зазначити, що ризик професійного вигорання у такі часи також значно збільшується. Особливо, коли намагаєшся залишатися притомною редакцією у період моральної паніки. Режисери монтажу Павло Мітюшкін і Ольга Кім не можуть працювати дистанційно з технічних причин. Тож у квітні усі продовжили працювати у звичному режимі. 

У Дніпрі, як  по  всій Україні, з початку карантину були введені обмеження на пересування містом.  Як  журналісти дістаються до роботи?  

— У Дніпрі для всіх працівників критичних галузей міськрада організувала видачу спеціальних квитків для громадського транспорту. Журналісти до таких галузей не відносяться, але згідно з коментарем юриста Інституту масової інформації Алі Сафарова, карантин не може бути причиною для обмеження пересування журналістів, і співробітники ЗМІ звернулися до регіональних органів влади із проханням забезпечити вільне пересування журналістів. Дніпровська міськрада від початку була готова надавати такі квитки медійникам. У Кривому Розі, де у нас є корпункт, журналістам також роздали такі проїзні, але, наскільки мені відомо, не одразу, а після тиску колег. У Дніпрі це забезпечили у такий спосіб: менеджери подавали списки робітників яким потрібні такі квитки. Тож новинний відділ і технічні працівники каналу отримали такі перепустки. Для тих, хто не може у період карантину взагалі дістатись місця роботи через відміну транспортних маршрутів, організували підвезення транспортом каналу. У новинах у нас одна така кореспондентка.

Як новини співпрацюють із марафоном «На карантині»? 

— Наші журналісти включаються в марафон з усіх екстрених питань, у тому числі, з місця подій. Утім якість таких включень, на жаль, продовжує залишатись посередньою через технічну неукомплектованість філії для таких включень. Включаємося з телефонів. Найчастіше — наш спеціальний кореспондент Віталій Лисенко, який також є нашим випусковим редактором і ведучим новин.  Утім за потреби також включаються і кореспонденти новин.

 Під час карантину суспільне життя значно затихло. Чи вистачає тем для наповнення випусків у умовах обмеження?

— Вистачає. Самі новини про коронавірус складають велику частину ТБ та радіо випусків і  матеріалів на сайті, але стараємося не фокусуватися лише на них і показувати, що “життя триває», що можливі інші форми взаємодії і взаємопідтримки зараз.

Під час стресових ситуацій та періодів  інформаційний простір кишить фейками та цілеспрямованою дезінформацією.  Як перевіряєте дані ? 

—  Інформацію перевіряємо, як завжди: у офіційних джерел, та щонайменше у двох джерелах, але, дійсно, є проблеми з її верифікацією. Бо у регіонах вже почалися передвиборчі кампанії, і у Дніпрі, наприклад, політики та чиновники використовують карантин для самопіару. Так, часто за даними чиновників міської ради дані одні, а за даними чиновників обласної ради — дані інші. До того ж, чиновники починають виходити у відкритий конфлікт, звинувачуючи один одного у неправильній «боротьбі з коронавірусом». Ми усіма можливими способами не лише намагаємося з’ясувати, які дані відповідають дійсності, а й відкрито показуємо, що чиновники піаряться на цій темі, і замість того, щоб об’єднати зараз зусилля, такою комунікацією лише сприяють цій моральній паніці.  

Чи відкриті чиновники до спілкування зі ЗМІ? 

— Пресслужби перейшли на дистанційну роботу. З одного боку, це зрозуміло, бо зараз ми всі уникаємо скупчення людей у закритих приміщеннях.  До того ж, треба зазначити, що пресслужба дніпровської міської ради, наприклад, робить усе більш-менш оперативно і, навіть, проводить онлайн-трансляції на своєму фейсбуці, де можна поставити уточнюючі питання. Утім, це все одно дуже обмежений спосіб отримувати відповіді. Усі події у міськраді та за участі чиновників зараз знімає лише канал, що фінансується міськрадою — Дніпро ТВ. Їх відео пресслужба потім і розсилає. І у таких відео журналісти Дніпро ТВ не завжди записують іншу сторону або ставлять під сумнів слова чиновників. Зрозуміло чому так відбувається, але нам доводиться шукати ці коментарі постфактум, замість того, аби записати все в одному місці, Це погіршення оперативності, а іноді і повноти, якщо доступ до чиновника можливий лише безпосередньо на зйомці.  Так само і з обласними чиновниками. І мене особисто усе це насторожує,  як можливе обмеження доступу до влади у подальшому, за інерцією, вже після завершення карантину.

Як швидко новина потрапляє на ваші діджитал-платформи? 

— Як тільки підтверджуємо її, неперевірену інформацію на платформи не даємо. А іноді чекаємо і балансу. Зокрема, це актуально з огляду на уже описану ситуацію з конкуренцією чиновників, коли, наприклад, міський чиновник говорить, що Дніпро закривають для міжрегіонального автосполучення, а голова облради говорить, що не закривають. Таку новину можна давати лише  уже з підтвердженими поясненнями щодо реального стану речей та обома коментарями — у такій новині повнота якраз і демонструє цю недоречну конкуренцію. Або коли голова обласної адміністрації заявляє, що на пасхальні свята не можна виходити на вулицю, бо штрафуватимуть, потім пресслужба говорить, що це лише рекомендація, утім публічно цього не спростовує. А паніка уже несеться усіма соцмережами. Таку новину можна давати лише із коментарем юриста, який пояснює, що це не так. Ми стараємося робити екологічні», а не “токсичні» новини на всіх наших платформах.

 Який сюжет за час карантину був найважчий?

— Не можу навести один такий приклад, але вчергове можу сказати, що конкуренція перед місцевими виборами значно ускладнює нашу роботу.

 Який  сюжет самий популярний?

— Найбільш популярним кепшн-відео на Фейсбук у квітні став матеріал про криворізького саксофоніста Олексія Жиронкіна, він набрав понад 650 тисяч переглядів і продовжує їх набирати. Чоловік давав концерти для сусідів на даху криворізької багатоповерхівки. Це вчергове демонструє, що зараз нам більше за все потрібна взаємопідтримка та пошук її нових форм.